Аграрна Економіка 2017 Т. 10 № 3-4:15-26

Програма і методика дисертаційного дослідження «Формування експортного потенціа-лу нішевих культур у контексті зрівноваженого розвитку сільських регіонів: теорія, методологія, практика»

І. Черевко, к. е. н., доцент

Львівський національний аграрний університет

АНОТАЦІЯ

Зрівноважений розвиток сільських регіонів об’єктивно повинен бути магістральним напрямом розвит-ку села і сільського господарства, тому пошук способів реалізації його концепції завжди є актуальним, особливо в динамічних умовах України. Одним із них є вирощування нішевих культур. Останні вже сьо-годні можуть стати тим чинником, який надасть досить енергійного поштовху сільській економіці, і на цій основі в органічному поєднанні розвиватимуться екологічна і соціальна сфери сільських регіонів, тобто здійснюватиметься їхній зрівноважений розвиток. Оскільки переробка продукції нішевих культур в Україні наразі переважно відсутня, а попит на цю продукцію за кордоном дуже високий, потрібно орієнтуватися на формування її експортного потенціалу, що в сукупності створює широке поле для науко-вих досліджень зазначеної комплексної проблеми. На основі опрацювання існуючої інформації про стан вирощування нішевих культур в Україні і в інших країнах та наявних вже наукових праць з цього питання й узагальнення одержаних результатів, у статті обґрунтовано методику та програму дослідження проблеми формування експортного потенціалу продукції нішевих культур як одного з чинників зрівнова-женого розвитку сільських регіонів. При цьому обґрунтовано актуальність дослідження, його мету, за-вдання, інформаційну базу, предмет і об’єкт, положення можливої наукової новизни та практичної зна-чущості результатів дослідження, основні робочі гіпотези, методику дослідження та використані ма-теріали, проаналізовано значення вирощування нішевих культур і формування експортного потенціалу їхньої продукції як напряму диверсифікації підприємництва на селі і чинника зрівноваженого розвитку сільських регіонів, основні відмінні критерії цих культур, а також представлено розгорнутий план і програму дослідження.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

нішеві культури, зрівноважений розвиток, сільські регіони, експортний потенціал

ПОВНИЙ ТЕКСТ:

ПОСИЛАННЯ

Арістов, В., 2016. Фермери або агрохолдинги? Оптимальна модель розвитку українського агробізнесу. [online] Доступно: <https://uhbdp.org/ua/news/agro-news/1330-fermery-abo-ahrokholdynhy-optymal na-model-rozvytku-ukrainsko ho-ahrobiznesu>[Дата звернення 11 грудня 2017].

Бохан, А. В., 2010. Міжнародна екологічна безпека в контексті інноваційного та стійкого розвитку. Інвестиції: практика та досвід, 1, с. 14–17.

Виважені рішення та вивчення ринку приведуть до мільйона з гектару: підсумки конферен-ції, 2017. [online] Доступно: <https://uhbdp.org/ua/1191-vivazheni-rishennya-ta-vivchennya-rinku-privedut-do-miljona-z-gektaru-pidsumki-konferen tsiji>[Дата звернення 11 грудня 2017].

Кириленко, І. Г. та Павлов, О. І., 2010. Проблеми українського села та їх вирішення у кон-тексті аграрних трансформацій. Економіка АПК, 7, с. 24–31.

Корнійчук, Л., 2008. Економічне зростання і сталий розвиток. Економіка України, 4, с. 82–90.

Марушевський, Г. Б., 2009. Збалансований (сталий) розвиток. Екологічний вісник, 5, с. 8–10.

Медведюк, В., 2017. Нішеві культури — це «подушка безпеки» для аграріїв. [online] Доступно: <http://agroportal.ua/ua/views/mnenie-eksperta/nishevye-kultury-eto-podushka-bezopasnosti-dlya-agrariev/>[Дата звернення 11 грудня 2017].

Мельник, Л. Г. та Кубатко, О. В., 2009. Економічний розвиток регіонів України з урахуван-ням екологічної компоненти в контексті сталого розвитку. Регіональна економіка, 3, с. 129–135.

Над прірвою маржі: огляд ринку нішевих культур., 2017. [online] Доступно: <https://agroday.com.ua/2017/12/13/nad-prirvoyu-marzhi-yak-zarobyty-na-nishev yh-kulturah-i-skilky-tsogo-chekaty-ch-2/ур (ch. 2)>[Дата звернення 11 грудня 2017].

Паламар, А., 2008. Село вимирає…Унівеpсум, 3 – 4, с. 20–26.

Рейтинг нішевих агрокультур для експорту в ЄС, 2017. [online] Доступно: <https://uhbdp.org/ua/news/agro-news/1342-reitynh-nishevykh-ahrokultur-dlia-eksportu-v-yes>[Дата звернення 11 грудня 2017].

Трофимова, В. В., 2010. Концепція сталого розвитку як основа постіндустріальних моделей розвитку. Інвестиції – практика та досвід, 8, с. 33–37.

Федорюк, М. Д., Григанич, Н. С. та Дубель, І. В., 2009. Організаційно-економічні основи розвитку соціальної інфраструктури сільських територій за умов інтеграції в СОТ. Інноваційна економіка, 3, с. 153–159.

Хвесик, Ю. М., 2010. Інвестиційно-екологічні засади державного регулювання сталого розвитку АПК з урахуванням регіональних особливостей. Інвестиції: практика та досвід, 6, с. 3–6.

Шубравська, О. В., та Корсак, Л. М., 2005. Чинники та індикатори сталого розвитку агро-сфери. Економіка АПК, 12, с. 15–20.

Bocian, A. F., 2008. Warunki i możliwości realizacji rozwoju zrównoważonego. Szanse Polski. Rozwój regionalny a rozwój zrównoważony. Вiałystok: Wyd. Ekonomika i Środowisko, s. 292–303.

Dobrzańska, B. M., 2007. Planowanie strategiczne zrównoważonego rozwoju obszarów przyrodniczo cennych. Białystok: Wyd. Ekonomika i Środowisko.

Dobrzański, G., 2007. Inerpretacje trwałego i zrównoważonego rozwoju. Obszary badań nad trwałym i zrównoważonym rozwojem. Białystok: Wyd. Ekonomika i Środowisko.

Domański, R., 1996. Przestrzenna transformacja gospodarki. Warszawa: PWN.

Johannesburg summit. [online] Available at: <http://www.johannesburgsum mit.org.> [Accessed 10 December 2017].

Klepacki, B., 2000. Zrównoważony rozwój terenów wieskich – wybrane aspekty teoretyczne. Roczniki Naukowe SERIA, T. II, Z. 1, p. 8–13.

Kościk, B. i Sławińska, M. eds., 2010. Zrównoważony rozwój terenów przygranicznych. Lublin: wyd-wo KUL, 2010.

Kowalski, G., 2010. Zrównoważony rozwój jako naczelna zasada ustrojowa Rzeczypospolitej Polskiej. Prawo i Środowisko, 1, s. 61–78.

Kozłowski, S., 1989. Koncepcja ekorozwoju w warunkach Polski. Nauka Polska, 2, s. 68–79.

Malik, K., 2004. Efektywność zrównoważonego i trwałego rozwoju w wymiarze lokalnym i regionalnym. Opole:Wyd. Instytut Śląski.

Report of the United Nations Conference on the Human Environment: Document A /Conf./48.14/Rev.1, Ch.1. 1972. New York, UN, 437.

Report of the World Commission on Environment and Development, 1987. [online] Available at: <http://www.un.org/documents/ga/res/42/ares42-187.htm. >[Accessed 10 December 2017].

Sadowski, A. i Poskrobko, B., 2007. Rozwój zrównoważony jako proces społeczny. Obszary badań nad trwałym i zrównoważonym rozwojem. Białystok: Ekonomia i Środowisko, s. 87–99.

Tisdell, С. А., 1988. Sustainable development differing perspectives of ecologist? Economist аnd the relevance of LDCs. World Development. vol. 16, рр. 373–384.

Tomczak, F., 2000. Doświadczenia światowe rozwoju rolnictwa: konkluzje dla Polski. Roczniki Naukowe SERIA, T. II, Z. 1. Warszawa-Poznań-Zamość, s. 14–22.

Webster’s New Encyclopedic Dictionary. 1995. New York: BD&L,1639.

Wilkin, J., 2000. Polskie rolnictwo w procesie transformacji – mechanizmy, tendencje i efekty przemian. Roczniki Naukowe SERIA, T. II, Z. 1. Warszawa-Poznań-Zamość, s. 23–30.

Wytrążek, W., 2006. Wdrażanie zasady zrównoważonego rozwoju w działaniach samorządu terytorialnego. Rozwój zrównoważony na szczeblu krajowym, regionalnym i lokalnym – doświadczenia polskie i możliwości ich stosowania na Ukrainie. Lublin, s. 179–185.

Ziętara, W., 2000. Zrównoważony rozwój obszarów wieskich. Roczniki Naukowe, SERIA, T. II, Z. 1. Warszawa-Poznań-Zamość 2000, s. 5–7.