Аграрна Економіка 2018 Т. 11 № 1-2:131-140
Виробництво біопалива як чинник підвищення еколого-економічної ефективності відновлення і використання пошкоджених територій
Г. Черевко, д. е. н., професор
В. Шугало, аспірант
Львівський національний аграрний університет
DOI: https://doi.org/10.31734/agrarecon2018.01.131
АНОТАЦІЯ
Обґрунтовано еколого-економічну ефективність вирощування енергетичних рослин для виробництва біогазу на пошкоджених територіях. Також описано стан територій, які найбільше потерпіли від радіаційного забруднення після Чорнобильської катастрофи, та проблеми, що виникли на радіаційно забруднених територіях, існуючі можливості їхнього вирішення. Наведено результати досліджень українських учених щодо впливу внесення добрив, їхнього складу та інших чинників на нагромаджування радіонуклідів у рослинах. Представлено основні елементи інтенсивної технології вирощування ріпаку на радіоактивно забруднених територіях. Визначено параметри задовільних умов вирощування ріпаку й доз внесення мінеральних добрив під заплановану врожайність. Проаналізовано можливості вирощування міскантусу на присадибних ділянках та в агропромислових масштабах. Проаналізовано явище збільшення площ видобування корисних копалин як відкритим, так і закритим способом, та наслідки, до яких призводить покидання напризволяще таких територій. Знайдено і представлено варіант рішення для зацікавлення інвесторів щодо вкладання коштів у проекти біологічної рекультивації територій після закінчення там гірничодобувних робіт і територій, що опинилися в зоні радіаційного забруднення і є не надто привабливими з погляду еколого-економічної ефективності. Узагальнено досвід рекультивації пошкоджених земель в Україні, реалізовані проекти та можливості запобігання «втраченій вигоді». Узагальнено можливості для раціонального використання територій та їхньої ефективної рекультивації. Оптимізовано склад рослин для біологічної рекультивації пошкоджених територій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
біоенергія, біопаливо, радіонукліди, біомаса, біогаз, біодобриво, ріпак, енерго¬незалежність, еколого-економічна ефективність
ПОВНИЙ ТЕКСТ:
ПОСИЛАННЯ
25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього:національна доповідь України, 2011. Київ: КІМ.
Аналітика. Міскантус гігантський: гаряча пропозиція, 2017. [online]. Доступно: <http://propozitsiya.com/ua/miskantus-gigantskiy-goryachee-predlozhenie> [Дата звернення 17 квітня 2018].
Данкевич, Є.М., 2016. Агроекологічні умови одержання екологічно безпечної продукції за вирощування ріпаку. Агроекологічний журнал, 1, с. 44–50.
Дутов, О.І., Дутов, В.П., Ландін, В.П. та ін., 2015. Радіаційно-екологічні аспекти використання забруднених земель у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС. Агроекологічний журнал, 1, с. 115–120.
Іванов, Є., 2007. Ландшафти гірничопромислових територій. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка.
Іванов, Є. А. Проблеми рекультивації і ревіталізації, 2017. [online]. Доступно: <https://www.researchgate.net/publication/321390028_Problemi_rekultivacii_i_revitalizacii_zemel_porusenih_girnicimi_robotami_The_problems_of_recultivation_and_revitalization_of_distroyed_by_mining_works_lands> [Дата звернення 15 квітня 2018].
Іванов, Є.А., 2000. Еколого-ландшафтознавчі основи рекультивації гірничопромислових територій. Проблеми ландшафтного різноманіття України: матеріали міжнарод. наук. конф. Київ.
Калетнік, Г.М. 2010. Біопаливо. Продовольча, енергетична та економічна безпека України. Київ: Хай-Тек Прес.
Кашпаров, В.А., Йощенко, В.И., Бондарь, Ю.О. и Танкач, Э.С., 2009. Радиологическая обстановка в Украине после Чернобыльской аварии и оптимизация применения контрмер на современном этапе. Радиационная гигиена, 2 (1), с. 15–19.
Лазар, Т.І., Лапа, О.М., Чехов, А.В. та ін. 2006. Інтенсивна технологія вирощування озимого ріпаку в Україні. Київ: Універсал Друк.
Ландін, В.П., 2016. Радіаційно-екологічні проблеми відновлення сільськогосподарського виробництва в Українському Поліссі. Агроекологічний журнал, 1, с. 88–93.
Надточій, П.П. і Мислива, Т.М. ред., 2007. Охорона та раціональне використання природних ресурсів і рекультивація земель: навч. посіб. Житомир.
Панас, Р.М. 2005. Рекультивація земель: навч. посіб. Львів: Новий світ.
Писаренко, В.Н., Писаренко, П.В., Писаренко, В.В. 2008. Агроекологія: електронний підручник. Полтава. [online]. Доступно: <http://www.agromage.com/stat_id.php?id=543> [Дата звернення 19 квітня 2018].
Прістер, Б.С. ред. 2007. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії, у віддалений період. Київ: Атіка-Н.
Сивий, М., Паранько, І. та Іванов, Є. 2013. Географія мінеральних ресурсів України. Львів: Простір М.
Скидан, О.В., 2016. Шляхи реабілітації радіоактивно забруднених територій за вирощування енергетичних фітокультур. Агроекологічний журнал, 1, с. 136–139.
Фурдичко, О.І., 2016. Радіоекологічна безпека аграрних і лісових екосистем у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Агроекологічний журнал, 1, с. 6–13.
Фурдичко, О.І. 2014. Агроекологія: монографія. Київ: Аграрна наука.
Фурдичко, О.І., Кучма, М.Д. та Паньковська, Г.П., 2011. Пріоритетні напрями наукового забезпечення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях. Агроекологічний журнал, 1, с. 21–26.
Чоботько, Г.М., Райчук, Л.А., Пісковий, Ю.М. та Ясковець, І.І., 2011. Формування дози внутрішнього опромінення населення Українського Полісся внаслідок споживання харчових продуктів лісового походження Агроекологічний журнал, 1, с. 37–42.