Аграрна Економіка 2018 Т. 11 № 3-4:119-128

Еволюція сучасної наукової картини світу

В. Якімцов, к. е. н., доцент
ORCID ID: 0000-0001-8452-0561
Національний лісотехнічний університет України

DOI: https://doi.org/10.31734/agrarecon2018.03.119

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена еволюції сучасної наукової картини світу, руху від класичної до некласичної та постнекласичної її форми. Проаналізовано різноманітні наукові картини світу з позицій сучасного їхнього застосування, як результат їхньої взаємодії у вигляді нової цілісності, тобто в системі, що відповідає сучасним вимогам наукових досліджень. Оскільки об’єктом дослідження стають складні системи, усе більш багаторівневі, з якими проводити експерименти дуже складно або майже неможливо, то найважливішим інструментом науково-дослідницької діяльності стає математичне моделювання. Представлено вигоди від застосування постнекласичного виміру сучасної науки, який називається синергетичним, що сприяє утвердженню нового світосприйняття, нової методології пізнання, прискорює розпад класичних лінійних моделей явищ, розробці нових підходів до дослідження сучасних процесів розвитку, альтернативних, варіабельних рішень у пошуках наукових ідей, припущень тощо. Змінюється світогляд людини або засоби дослідження – змінюються й можливості вста-новлення істини пізнання, виникає новий тип раціональності на підставі й засадах попереднього. Розкрито синергетичний погляд на сучасну картину світу, який відкриває нову еру в дослідженнях як техніко-технологічних задач, завдань їхнього прогресу, так і в соціо-еколого-економічних дослідженнях проблем удосконалення усіх сфер розвитку суспільства, від управління на рівні підрозділу (ланки) виробництва до великих проектів управління як розвитком суспільства однієї країни зокрема, так і країн світу загалом. Тому постнекласична раціональність – це єдність суб’єктивного та об’єктивного. Категорії суб’єкта та об’єкта утворюють систему, елементи якої здобувають зміст лише у взаємній залежності один від одного та від системи загалом. У цій системі можна вгледіти й ідеал духовної єдності людини та світу, що проголошувався з давнини і на сьогодні є актуальним як ніколи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

наукова картина світу, розвиток науки, наукове пізнання, синергетика, постне-класична наука

ПОВНИЙ ТЕКСТ:

ПОСИЛАННЯ

  • Буданов, В. Г., 2004. Синергетика коммуникативных сценариев. Синергетическая парадигма. Когнитивно-коммуникативные стратегии современного научного познания, с. 444–461.
  • Кун, Т. 2009. Структура научных революций. Москва.
  • Лиотар, Ж.-Ф. 1998. Состояние постмодерна. Москва: Изд-во «АЛЕТЕЙЯ».
  • Назаретян, А. П. 2004. Цивилизационные кризисы в контексте универсальной истории (Синергетика – психология – прогнозирование). Москва: Мир.
  • Пригожин, И. и Стенгерс, И. 1986. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – Москва: Прогресс.
  • Фейерабенд, П. 1986. Избранные труды по методологии науки. Москва: Прогресс.
  • Haken, H., 1983. Synergetics: An Introduction. Springer Ser. Synergetics, 1.
  • Haken, H., 2004. Synergetics: Introduction and Advanced Topics. Springer, Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-662-10184-1
  • Toulmin, S. 1985. The Return to Cosmology: Postmodern Science and the Theology of Nature. University of California Press.
  • Yakimtsov, V. V., 2018. Analytic overlook of the methodology of synergetics in postnonclassical science. Baltic Journal of Economic Studies, 4 (2). pр. 254–260. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-2-254-260 

Стаття надійшла 25.10.2018.