Аграрна Економіка 2019 Т. 12 № 1-2:8-16

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОХОЛДИНГІВ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Г. Черевко, д. е. н., професор
ORCID ID: 0000-0002-0072-5816
Львівський національний аграрний університет

АНОТАЦІЯ

Основна мета проведеного дослідження – виявлення тенденцій розвитку сучасного сільського господарства України та обґрунтування шляхів його соціоекономічної модернізації для підвищення рівня конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції всіх видів у сучасних умовах, на найближчу та віддаленішу перспективу. В Україні склалася така структура виробництва сільськогосподарської продукції, в якій крупні корпоративні господарства (агрохолдинги) та індивідуальні (домашні) господарства мають свої відповідні ніші. Агрохолдинги виробляють комерційно найпривабливіші та експортоорієнтовані види продукції у вигляді сировини, а індивідуальні, зокрема господарства населення, займаються виробництвом маловигідних і трудомістких видів продукції переважно на внутрішній ринок. Останніми роками важливим напрямом їхньої діяльності стали так звані нішові культури, вирощування яких не вимагає значної земельної площі, але дає змогу одержувати суттєвий дохід з її одиниці. Практично конкуренція сільськогосподарських виробників у різних нішах на ринку продукції є відносна – великі підприємства конкурують між собою, малі – між собою. Існуюча модель сільського господарства не забезпечує ефективних перспектив його розвитку з огляду на відсутність можливості для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників та ефективності їхнього функціонування (і це стосується всіх сільськогосподарських виробників!), вона потребує всебічної модернізації, здійснюваної на соціоекономічних засадах. Кінцевою метою такої модернізації має стати забезпечення формування рівних можливостей господарювання для різних за розмірами та видами сільськогосподарської діяльності виробників через створення умов рівного доступу усіх типів підприємств до необхідних ресурсів, а всіх верств сільського населення – до економічних вигід від зростання в аграрному секторі та диверсифікації сільської економіки через сприяння сільським громадам у реалізації прагнень до імплементації в національну та міжнародну ринкову систему на основі нових інституційних механізмів і завершення реформи децентралізації влади, що, в кінцевому підсумку, потребує відповідної зміни державної регулятивної політики у сфері сільського господарства країни.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

конкуренція, сільськогосподарські підприємства, агрохолдинги, господарства населення, ніші, державне регулювання

ПОВНИЙ ТЕКСТ:

ПОСИЛАННЯ