Розглянуто можливість використання матеріалів, отриманих у рамках реалізації проєкту «Глобальний індекс інновацій», для оцінки стану та обґрунтування перспективних напрямів інноваційного розвитку України. Зазначено, що опрацювання результатів рейтингування країн за основним індексом, його компонентами та широким переліком показників, що використовуються для їх визначення, дає змогу встановити проблеми й досягнення в реалізації інноваційної політики урядів окремих країн, оцінити динаміку процесів інноваційного розвитку.

Проаналізовано дані випусків Глобального індексу інновацій щодо позицій України у відповідних рейтингах. Україна належить до країн, які з урахуванням стану їх економік характерні високими темпами інноваційного розвитку. Упродовж останніх років Україна демонструвала певні досягнення в практичних результатах здійснення інновацій, однак відзначалася слабкими позиціями за наявними ресурсами та умовами для інноваційної діяльності. Ці особливості інноваційного розвитку України мають постійний характер і характерні в умовах воєнного стану.

За матеріалами випусків Глобального індексу інновацій за 2019-2023 роки ідентифіковано сильні та слабкі сторони інноваційного розвитку України. Серед сильних сторін виділено рівень середньої та вищої освіти, використання інформаційно-комунікаційних технологій, результати творчості в режимі онлайн. Зазначено, що ці переваги потрібно враховувати при визначенні векторів інноваційного розвитку України у близькій та середньовіддаленій перспективі. Основні проблеми пов’язані з незадовільним інституційним та фінансовим забезпеченням інноваційної діяльності.

Дійдено висновку, що труднощі воєнного стану в Україні не є аргументом для зниження активності в реалізації інноваційної політики. Особливо важливі вдосконалення інституційного середовища розвитку інноваційної діяльності та реалізація можливостей фінансування цієї діяльності із зарубіжних джерел.