Подано результати дослідження змісту поняття економічної безпеки, її складових та детермінантів її рівня. Зібрано й опрацьовано доступну інформацію щодо визначної проблеми, систематизовано та узагальнено одержані результати щодо трактування сутності економічної безпеки та ідентифікації чинників, які її формують, виявлено особливості стану економічної безпеки в Україні в період російської мілітарної агресії та окреслено основні напрями підвищення її рівня. Проведене дослідження ґрунтувалось на застосуванні загального діалектичного підходу в органічному поєднанні з методами єдності історичного та логічного у вивченні економічних явищ, описово-аналітичним методом, методом наукової абстракції та методом синтезу і узагальнення результатів, одержаних у ході аналізу досліджуваних явищ з метою формування відповідних висновків. Науковий підхід до вивчення сутності економічної безпеки як економічної категорії здійснено з урахуванням доцільності розглядати її на різних рінях господарювання, оскільки вона не може бути однаковою за своїм змістом на мегаглобальному (міжнародному) рівні, на рівні держави, регіону, галузі, підприємства, окремої сім’ї чи людини. Згідно з більшістю визначень, держава як суб’єкт повинна мати постійне населення, суверенну владу, визначену територію, кримінально-виконавчі структури, специфічні правові принципи та можливість вступати в міжнародні відносини.

Економічну безпеку логічно буде сприймати як стабільну відсутність можливості реалізації економічних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, що може бути цілком застосовним на всіх ієрархічних рівнях економічної безпеки – від глобального мегарівня до рівня окремої людини. Рівнева диференціація сутності економічної безпеки має значення, оскільки кожен із рівнів має свою специфіку. Безпека – це стан, що виникає внаслідок конкретної соціально-політичної та військової ситуації, тому умови економічної безпеки також відрізняються під час миру та під час війни.

Економічна безпека – один із вимірів безпеки держави, оскільки безпека держави є проблемою економічного характеру. Статус економічної безпеки держави розуміють переважно як стан економіки, але зараз здається майже очевидним, що громадяни держави потребують відчуття безпеки, яке створило б у них враження соціальної приналежності, стабільності та розвитку. Отже, економічна безпека означає стан існування, позбавлений ризику та невизначеності. Коли державі не вдається помітно забезпечити громадянам відчуття базової безпеки, бажання працювати, навчатися та саморозвиватися зменшується. Крім того, cпадає самовпевненість нації, оскільки люди поступово втрачають відчуття контролю над своїм життям. Економічна безпека держави стосується всіх громадян, а дії влади мають постійно контролюватися громадською думкою та незалежними експертами.

Сьогодні основним чинником створення і наростання загроз для економічної безпеки міжнародного рівня та рівня низки незалежних держав та їх підприємств і громадян є російська мілітарна агресія в Україні. На рівні країни, з урахуванням специфіки ситуації в Україні в період воєнних дій на її території, основними загрозами для економічної безпеки можуть бути: макроекономічна, фінансова, інвестиційно-інноваційна, виробнича, зовнішньоекономічна (блокади кордонів!), соціальна, продовольча.

На економічній безпеці також позначається частка державної скарбниці та іноземного капіталу в національній економіці. Зараз також виникають нові глобальні виклики, пов’язані передусім із нестабільністю та напруженістю, спричиненою розповсюдженням зброї масового знищення та міжнародним тероризмом, а також із важкопрогнозованою політикою авторитарних режимів, яка значно посилює ці загрози. Щоразу стан національної економіки виливається в безпеку громадян, і навпаки. Економічна безпека громадян і держави тісно пов’язані між собою, і наявність однієї – обов’язкова умова безпеки іншої.