Аграрна Економіка 2024 Т. 17 № 2: 104-114

ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

Г. Черевко, д. е. н., професор
ORCID ID: 0000-0002-0072-5816
І. Вовк, здобувач наукового ступеня доктора філософії
ORCID ID: 0000-0001-6075-6094
Львівський національний університет природокористування

https://doi.org/10.31734/agrarecon2024.02.104

АНОТАЦІЯ

Подано результати дослідження особливостей людського капіталу сільськогосподарських підприємств, зумовлених специфікою сільського господарства як галузі, специфікою сільської місцевості як основного джерела поповнення носіїв людського капіталу у сільськогосподарських підприємствах і специфікою самих цих підприємств та особливостями їх функціонування. Вихідним моментом для проведених досліджень було усвідомлення сутності та значення того, що умова виконання сучасних функцій сільським господарством – досягнення ним потрібного, конкурентного рівня економічної ефективності, вирішальним чинником чого є наявність якісного людського капіталу. Тому пізнання зазначених особливостей створює потенційну платформу можливостей для їхнього використання як чинників сприяння підвищенню якості та ефективності застосування людського капіталу в підприємствах галузі, що, натомість, сприятиме підвищенню ефективності їхнього функціонування. Встановлено, що специфіка сільської місцевості в сукупності із специфікою галузі сільського господарства органічно накладають свій відбиток на особливості функціонування сільськогосподарських підприємств і, відповідно, формують особливості їх людського капіталу, оскільки ставлять до нього специфічні вимоги щодо рівня якості та можливостей використання. Особливості людського капіталу сільськогосподарських підприємств зумовлені специфікою сільської місцевості, сільськогосподарської галузі та функціонування цих підприємств: необхідність наявності широкого асортименту кваліфікацій та здатності до постійного оновлення і самооновлення професійних знань і навичок, навичок пошуку необхідної інформації; здатності до виконання широкого профілю операційних завдань; міцного здоров’я та здатності до самооздоровлення, творчих здібностей; високий рівень інвестиційної привабливості через високу потенційну віддачу; висока здатність до адаптації до динамічних умов функціонування. Особливості формування і функціонування людського капіталу сільськогосподарських підприємств, зумовлені специфікою воєнного часу, не враховували, з огляду на їхній тимчасовий характер. На найближчу перспективу найпривабливішими напрямами подальшого дослідження проблеми особливостей людського потенціалу сільськогосподарських підприємств є вивчення можливостей ефективного використання цих особливостей для підвищення ефективної реалізації потенціалу цього капіталу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

людський капітал, сільськогосподарські підприємства, сільське господарство, сільська місцевість, особливості

ПОВНИЙ ТЕКСТ

ПОСИЛАННЯ

  1. Бенько, Н. М., 2020. Змістова характеристика та аспектизація компонентів структури людського капіталу. Інноваційна економіка, 7–8 (85), с. 42–48. DOI: 10.37332/2309-1533.2020.7-8.6.
  2. Бородіна, О. М., 2003. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку. Київ: ІАЕ УААН.
  3. Брояка, А. А. та Ясінська, Б. О., 2020. Науково-теоретичні засади розвитку людського капіталу в сільській місцевості. Економіка та управління національним господарством, 42, с. 69–76. DOI: 10.32843/ infrastruct42-12.
  4. Вініченко, І. І. та Лапа, В. О., 2019. Напрями підвищення якості людського капіталу в аграрній сфері. Агросвіт, 11, с. 3–9. DOI: 10.32702/2306"6792.2019.11.3.
  5. Горобець, Н. М., 2015. Вплив мотивації на підвищення ефективності використання трудових ресурсів в аграрних підприємствах. Вісник Хмельницького національного університету, 2 (2), с. 256–260.
  6. Грішнова, О. А., 2006. Людський розвиток: навч. посіб. Київ: КНЕУ.
  7. Кравченко, Т. О., 2013. Особливості розвитку людського капіталу в сільськогосподарських підприємствах. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 6 (75), с. 142–147.
  8. Курило, Л. І., 2019. Інтелектуальний капітал: галузеві особливості формування. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Економічні науки», 4 (24), с. 89–94.
  9. Лелюк, О. Ю. та Калінін, В. В., 2018. Людський капітал як важіль антикризового регулювання: теоретико-методологічний аспект. Економіка і суспільство, 19, с. 881–887. DOI: 10.32782/2524-0072/2018-19-133.
  10. Линдюк, А. О. та Липчук, Т. В., 2011. Сільське середовище як чинник формування людського капіталу у сільському господарстві. Агросвіт, 13–14.
  11. Линдюк, А. О. та Савчук, С. П., 2010. Роль молоді в економічно¬му розвитку сільських територій. Економічні науки. Серія «Регіональна економіка»: збірник наук. праць Луцького національного технічного університету, 7 (27), ч. 3, с. 286–293.
  12. Липчук, В. В. та Линдюк, А. О., 2008. Мотиваційні чинники працев¬лаштування молоді у сільськогосподарських підприємствах. Економіка АПК, 7, с. 131–136.
  13. Литвинов, А. І., 2016. Людський капітал в системі відтворення сільськогосподарських підприємств. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 8, ч. 2, с. 5–8.
  14. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій. 2006 / ред. Е. М. Лібанова. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України.
  15. Михайлова, Л. І., 2020. Управління розвитком людського капіталу в забезпеченні якості життя сільського населення. Економіка АПК, 5, с. 66–76. DOI: 10.32317/2221-1055.202005066.
  16. Носик, О. М., 2016. Людський капітал інноваційного розвитку: економічні основи відтворення: монографія. Харків: Вид-во НФаУ.
  17. Петришин, Л. П., 2017. Удосконалення процесів формування і використання персоналу сільськогосподарських підприємств як чинника їхньої економічної поведінки. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 16, ч. 2, с. 65–68.
  18. Пивовар, П. В. та Пивовар, А. М., 2022. Сучасний стан розвитку людського капіталу сільських територій України. Економіка та суспільство, 38. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-38-13.
  19. Пронько, Л. М., 2022. Особливості відтворення людського капіталу сільських територій. Продовольчі ресурси, 10 (18), с. 266–275. DOI: 10.31073/foodresources2022-18-26.
  20. Саблук, П. Т., Шпикуляк, О. Г., Курило, Л. І. та ін., 2010. Інноваційна діяльність в аграрній сфері: інституціональний аспект: монографія. Київ: ННЦ ІАЕ.
  21. Савіцька, І. М., 2016. Відтворення людського капіталу сільської місцевості: сучасний стан та тенденції розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, 8 (2), c. 75–78.
  22. Терещенко, Д. А., 2019. Генезис наукових підходів до теорії людського капіталу. Публічне управління та митне адміністрування, 4 (23), с. 90–101. DOI: 10.32836/2310-9653-2019-4-90-101.
  23. Bollman, Ray D., 1999. Human Capital and Rural Development: What Are the Linkages? Agriculture and Rural Working Paper №39, Series 28025, Statistics Canada, Agriculture Division, 36 р. DOI: 10.22004/ag.econ.28025.
  24. Brodzińska, K., 2017. Kapitał ludzki w aspekcie kapitału intelektualnego w rolnictwie. Zeszyty Naukowe Szkoły Głównej Gospodarstwa Wiejskiego w Warszawie, Problemy Rolnictwa Światowego, 17 (3), s. 39–48.
  25. Dziwulski, J. і Skowron, St., 2019. Kapitał ludzki w perspektywie strategicznej i operacyjnej – aspekty metodologii badań. Zeszyt naukowy 175 SGH, Warszawa, s. 35–48. DOI: 10.33119/SIP.2019.175.3.
  26. Goldin, C. and Katz, L.F., 2020. The Incubator of Human Capital: The NBER and the Rise of the Human Capital Paradigm. Cambridge: National Bureau of Economic Research, 26909, 26 p.
  27. Jabłoński, Ł., 2021. Ewolucja podejść do kapitału ludzkiego w naukach ekonomicznych. Gospodarka narodowa – The Polish Journal of Economics, 2(306), s. 91–120. DOI: 10.33119/GN/134630.
  28. Kapitał ludzki w procesach przemian strukturalnych wsi i rolnictwa, 2014 / Red. Nauk. dr hab. Agnieszka Wrzochalska, IERiGŻ-PIB, Warszawa.
  29. Kasztelan, A., Nowak, A. і Bujanowicz-Haraś, B., 2019. Рolskie rolnictwo wobec wyzwań współczesności. Tom 2. Wymiar społeczny i środowiskowy. Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczego w Lublinie.
  30. Kozera, M., 2011. Kapitaá ludzki jako składnik kapitału intelektualnego w rolnictwie. Zeszyty Naukowe SGGW w Warszawie – Problemy Rolnictwa Światowego, 11 (26)/1, s. 105–111.
  31. Schultz, Th. W., 2014. Ekonomia kapitału ludzkiego. Warszawa, Oficyna.